Як перевірити контрагента перед угодою: реєстри та чекліст

Підписання договору ще не означає, що ваші інтереси захищені. Навіть юридично якісний договір не допоможе повною мірою, якщо контрагент вже має значні борги, перебуває у процедурі банкрутства, систематично не виконує зобовʼязання або особа, яка підписує документ, фактично не має необхідних повноважень.

Тому перевірка контрагента до укладення угоди — це не формальність, а один із базових елементів управління юридичними та фінансовими ризиками бізнесу.

Нижче розглянемо, які державні реєстри варто перевірити, на що саме звертати увагу та які ознаки повинні насторожити перед укладенням договору.

1. Почніть з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП

Перша перевірка — Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Для юридичної особи пошук можна здійснити, зокрема, за кодом ЄДРПОУ. Для ФОП — за ПІБ або іншими передбаченими сервісом ідентифікаційними даними. У 2026 році доступ до базових відомостей ЄДР через безкоштовний запит функціонує.

Що необхідно перевірити:

• чи зареєстрована компанія або ФОП та чи не припинена їх діяльність;
• повне найменування та код ЄДРПОУ;
• місцезнаходження;
• дату державної реєстрації;
• керівника юридичної особи;
• особу, яка має право діяти від імені компанії;
• наявність обмежень щодо представництва;
• основні види економічної діяльності;
• засновників та учасників;
• кінцевого бенефіціарного власника;
• інформацію щодо структури власності;
• відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення.

У ЄДР також передбачено внесення інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників і структури власності юридичної особи.

На що звернути особливу увагу

Дуже свіжа дата реєстрації. Нова компанія сама по собі не є проблемою. Однак якщо контрагент зареєстрований кілька тижнів тому і при цьому пропонує значну угоду, велику передоплату або заявляє про багаторічний досвід, це потребує додаткової перевірки.

Часті зміни керівника, власників або адреси. Одна зміна не свідчить про ризик. Але регулярна зміна директора, учасників, адреси або структури власності протягом короткого періоду може бути приводом зʼясувати причини таких змін.

Невідповідність діяльності предмету договору. Наприклад, компанія пропонує складне будівництво або спеціалізовані IT-послуги, хоча характер зареєстрованих видів діяльності та загальна історія компанії цього не підтверджують. Сам по собі КВЕД не встановлює абсолютної заборони укладати певний договір, однак така невідповідність може бути одним із факторів ризику.

2. Перевірте, хто саме підписуватиме договір

Одна з найбільш недооцінених перевірок — повноваження підписанта.

Недостатньо побачити у договорі формулювання: «в особі директора, який діє на підставі Статуту». Необхідно переконатися, що ця особа дійсно є директором або іншим уповноваженим представником та має право укладати саме такий правочин.

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України особа, яка виступає від імені юридичної особи, повинна діяти в межах повноважень, наданих їй статутом та законодавством.

Тому для суттєвих договорів бажано отримати:

• актуальний витяг з ЄДР;
• статут юридичної особи;
• документ про призначення директора;
• довіреність — якщо підписує представник;
• рішення загальних зборів або іншого органу товариства — якщо воно необхідне для відповідної угоди.

Особливо це важливо для значних правочинів. Наприклад, для ТОВ ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає спеціальні правила погодження значних правочинів. Зокрема, якщо вартість майна, робіт або послуг за правочином перевищує 50% вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, питання про надання згоди належить до компетенції загальних зборів, якщо інше не передбачено статутом.

Тому при укладенні значної угоди перевірки лише директора в ЄДР може бути недостатньо.

3. Перевірте податковий статус контрагента

Наступний етап — сервіси Державної податкової служби України. У відкритій частині Електронного кабінету ДПС доступні, зокрема:

• дані про взяття на облік платників податків;
• реєстр платників єдиного податку;
• дані реєстру платників ПДВ;
• реєстр неприбуткових установ;
• окремі інші податкові реєстри та сервіси.

Якщо контрагент зазначає в договорі, що він є платником ПДВ, це необхідно перевірити окремо. ДПС дозволяє перевіряти реєстрацію платника ПДВ, зокрема за податковим номером або найменуванням.

Для угод із ФОП варто перевірити його перебування на спрощеній системі та групу єдиного податку, якщо це має значення для структури операції. Якщо мова йде про значну суму договору, доцільно також запросити у контрагента документи, які підтверджують відсутність суттєвої податкової заборгованості.

4. Перевірте судові справи

Наступний обовʼязковий етап — Єдиний державний реєстр судових рішень. Реєстр дозволяє здійснювати пошук судових рішень, зокрема за контекстом, номером справи, судом та іншими параметрами. Водночас у період воєнного стану доступ до окремих судових рішень або інформації може бути обмежений.

Для юридичної особи доцільно шукати:

• за повним найменуванням;
• за кодом ЄДРПОУ;
• за попередніми назвами компанії, якщо вони змінювалися.

Що повинно насторожити

Не сама наявність судових справ: для компанії, яка багато років веде активний бізнес, кілька судових спорів можуть бути абсолютно нормальною ситуацією. Важлива системність. Наприклад:

• десятки позовів про стягнення заборгованості;
• регулярне невиконання договорів;
• спори щодо повернення передоплати;
• значні податкові спори;
• корпоративні конфлікти;
• спори щодо права власності на ключові активи;
• численні справи, де контрагент виступає боржником.

Особливо небезпечна ситуація, коли характер судових справ безпосередньо співпадає з предметом вашої майбутньої угоди. Наприклад, якщо ви плануєте сплатити підряднику значний аванс, а в судовому реєстрі знаходите серію справ про стягнення з цього самого підрядника раніше отриманих та неповернутих авансів.

5. Перевірте Єдиний реєстр боржників

Ще один важливий ресурс — Єдиний реєстр боржників Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» Єдиний реєстр боржників містить інформацію про боржників, щодо яких існують невиконані зобовʼязання в межах виконавчого провадження. Відомості Реєстру є відкритими. Перевірити контрагента можна через офіційний сервіс Міністерства юстиції.

Наявність компанії в Реєстрі боржників не означає автоматично, що з нею не можна працювати. Необхідно оцінити:

• кількість виконавчих проваджень;
• категорію стягнення;
• характер заборгованості;
• системність;
• співвідношення потенційних боргів та масштабу бізнесу.

Одне виконавче провадження та десятки однотипних виконавчих проваджень — принципово різні рівні ризику. Для угод, повʼязаних з відчуженням майна боржника, наявність запису в Реєстрі має ще більше значення: закон прямо передбачає юридичні наслідки для операцій із майном боржника у визначених випадках.

6. Перевірте банкрутство та неплатоспроможність

Для значних угод потрібно окремо зʼясувати, чи не відкрито щодо контрагента провадження у справі про банкрутство.

Інформація про відкриття такого провадження офіційно оприлюднюється на вебпорталі судової влади України. Кодекс України з процедур банкрутства передбачає вільний і безоплатний доступ до відповідної інформації.

Сам факт відкриття справи про банкрутство суттєво змінює ризики співпраці. Особливо обережно потрібно ставитися до:

• значної передоплати;
• довгострокової відстрочки платежу;
• передачі товару без забезпечення;
• придбання активів такого контрагента.

7. Перевірте санкції

Для українського бізнесу санкційна перевірка вже є частиною нормального compliance та due diligence.

В Україні функціонує Державний реєстр санкцій, який ведеться Апаратом Ради національної безпеки і оборони України. Закон України «Про санкції» визначає цей Реєстр як систему, що містить інформацію про субʼєктів, щодо яких застосовано санкції. Його дані є відкритими та загальнодоступними. Офіційний Державний реєстр санкцій функціонує з 2024 року.

Перевіряти бажано не лише саму компанію, але й:

• її учасників;
• кінцевих бенефіціарних власників;
• директора;
• ключові компанії групи;
• іноземних власників та повʼязані структури — якщо вони відомі.

Для міжнародних операцій українського санкційного списку може бути недостатньо. Залежно від країни проведення платежів, банку та структури угоди може знадобитися перевірка санкцій ЄС, США, Великої Британії та інших юрисдикцій.

8. Для окремих угод перевірте майно, ліцензії та дозволи

Обсяг перевірки залежить від предмета договору.

Якщо контрагент продає нерухомість, недостатньо перевірити лише компанію: необхідно перевірити сам обʼєкт нерухомості, зареєстровані права, обтяження, іпотеки та інші юридичні ризики. При придбанні обладнання, транспорту або іншого цінного майна може знадобитися перевірка відповідних реєстрів обтяжень.

Якщо діяльність контрагента підлягає ліцензуванню або вимагає спеціального дозволу, потрібно перевірити наявність та чинність відповідної ліцензії або дозволу.

Принцип простий: перевіряти необхідно не лише самого контрагента, а й його юридичне право виконати конкретний договір.

9. Запитайте документи безпосередньо у контрагента

Державні реєстри — лише частина перевірки. Для значної угоди нормальна практика — запросити пакет корпоративних і фінансових документів. Залежно від ситуації це можуть бути:

• статут;
• актуальний витяг з ЄДР;
• рішення про призначення керівника;
• довіреність представника;
• рішення про погодження значного правочину;
• ліцензії та дозволи;
• фінансова звітність;
• підтвердження банківських реквізитів;
• документи щодо права власності на актив;
• сертифікати;
• документи щодо походження товару;
• структура власності;
• документи для AML/KYC-перевірки.

Небажання контрагента надати стандартні документи для суттєвої угоди саме по собі може бути приводом для додаткової обережності.

10. Перевірте банківські реквізити

Окремий практичний ризик — шахрайська заміна реквізитів. Якщо після підписання договору вам надсилають лист «у нас змінився рахунок, просимо оплатити за новими реквізитами», не варто автоматично здійснювати платіж.

Перед перерахуванням значної суми:

• звірте назву отримувача;
• перевірте IBAN;
• переконайтеся, що рахунок належить саме стороні договору;
• підтвердьте зміну реквізитів через раніше відомий канал звʼязку;
• за необхідності оформіть зміну реквізитів додатковою угодою або іншим погодженим договором способом.

Це дозволяє зменшити ризик так званого invoice fraud, коли треті особи підміняють платіжні реквізити.

«Червоні прапорці» перед укладенням договору

Підвищена увага необхідна, якщо одночасно присутні декілька факторів:

• компанія зареєстрована нещодавно;
• часто змінювалися директор або власники;
• незрозуміла структура власності;
• значна кількість судових справ про стягнення коштів;
• численні виконавчі провадження;
• відкрита справа про банкрутство;
• санкційні звʼязки;
• контрагент відмовляється надавати корпоративні документи;
• підписант не має очевидних повноважень;
• вимагається 100% передоплата без забезпечення;
• реквізити для оплати постійно змінюються;
• фактична діяльність не відповідає заявленій;
• контрагент наполягає на терміновому підписанні договору без можливості юридичної перевірки.

Жодна з цих ознак окремо не означає автоматично шахрайство або неможливість співпраці. Але чим більше таких факторів збігається, тим глибшою повинна бути перевірка.

Простий алгоритм перевірки контрагента

Перед стандартною B2B-угодою рекомендуємо пройти щонайменше такі етапи:

1. Перевірити компанію або ФОП у ЄДР.
2. Перевірити керівника та повноваження особи, яка підписує договір.
3. Перевірити податковий статус через сервіси ДПС.
4. Проаналізувати судові справи.
5. Перевірити Єдиний реєстр боржників.
6. Зʼясувати, чи немає справи про банкрутство.
7. Провести санкційну перевірку компанії, власників та бенефіціарів.
8. Якщо предмет договору цього потребує — перевірити активи, обтяження, ліцензії та дозволи.
9. Отримати необхідні корпоративні документи безпосередньо від контрагента.
10. Лише після цього погоджувати остаточну редакцію договору та здійснювати значну передоплату.

Чи достатньо просто перевірити компанію в YouControl або Opendatabot?

Такі сервіси значно спрощують первинний due diligence, оскільки агрегують інформацію з різних джерел. Але для значної угоди ми не рекомендуємо покладатися лише на автоматично сформований рейтинг або один показник «надійності».

Юридично важливо розуміти першоджерело інформації та зміст конкретного ризику. Наприклад, запис про судову справу сам по собі мало про що говорить: необхідно зрозуміти, хто позивач, хто відповідач, який предмет спору, яка сума та чим справа завершилася.

Чи гарантує перевірка контрагента безпечну угоду?

Ні. Жодна перевірка не може на 100% гарантувати виконання майбутнього договору. Але правильно проведений legal due diligence дозволяє виявити значну частину ризиків ще до моменту, коли компанія перерахує гроші, передасть товар або прийме на себе інші зобовʼязання.

Крім того, результати перевірки дозволяють правильно побудувати сам договір. Наприклад, замість 100% передоплати можна передбачити:

• поетапну оплату;
• банківську гарантію;
• заставу;
• поруку;
• утримання частини платежу до прийняття результату;
• додаткові гарантії та запевнення контрагента;
• право на односторонню відмову за визначених обставин;
• підвищену відповідальність за порушення ключових зобовʼязань.

Висновок

Перевірка контрагента — це не пошук однієї «червоної позначки» в реєстрі. Якісний due diligence — це сукупність перевірок: корпоративна структура, повноваження директора, судові спори, борги, банкрутство, податковий статус, санкції, активи та зміст самої майбутньої угоди. Чим більша сума договору та потенційні втрати, тим глибшою повинна бути перевірка.

ARGUS Consulting group проводить юридичну перевірку контрагентів та угод перед їх укладенням, аналізує корпоративні, договірні, санкційні та судові ризики та допомагає закріпити механізми захисту безпосередньо в договорі.